Рекомендації психолога для батьків у період дистанційного навчання

1. Підтримуйте власну дитину – спілкуйтесь з нею.
2. Намагайтеся зрозуміти стан дитини, її почуття. Признайтесь, що ви теж маєте труднощі з організацією часу вдома в період карантину.Складіть розпорядок на день, на тиждень
3. Триває процес адаптації до нових умов функціонування. У когось він триває два тижні, а у когось – 2 місяці. Будьте терплячими до своєї дитини!
4. Пам’ятайте, що ви не вчителі для своїх дітей, дитина може не сприймати вас у цій ролі…
5. День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань; школа не повинна асоціюватись із додатковим покаранням (постійними уроками вдома)
6. Чітко визначте місце у помешканні, де є «ділова» зона вашої дитини – де вона вчиться вдома
7. Перерви мають бути і при дистанційному навчанні:маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.
8. Вчасно провітрюйте помешкання. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.
9. Складіть з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це. Адже якщо дитина бачить одразу усі завдання, то така кількість приводить до паніки і їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер.
10. Встановіть обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо: “За 10 хвилин сідаємо за уроки”.

4 золотих правила, аби вижити під час карантину з дітьми

Пам’ятайте, карантин — не привід для соціальної ізоляції. Адже сучасні технології дають змогу спілкуватися на відстані — у скайпі чи інших відеомесенджерах. Обладнайте простір для спілкування з близькими в інтернеті — знайдіть зручне місце для ноутбука, планшета чи смартфона, розташуйтеся так, щоб усі, хто бажає спілкуватися, влізли в кадр. Тепер можете влаштувати онлайн-чаювання з друзями, із якими ви побачитеся офлайн після карантину.

Обладнайте місце для пустощів. Діти, які вимушені сидіти в чотирьох стінах, можуть легко звести батьків із розуму. Здебільшого через те, що дітям складно витримати вимушену фізичну пасивність. Емоції, переживання, страхи дітей потребують прямого виходу, через фізичну активність. Відведіть для дітей спеціальне місце, де вони зможуть щодня хоча б трішки побешкетувати — пострибати, поверещати, потупотіти ногами. Бажано, щоб дратівливі родичі, які не витримують галасу й шуму, могли сховатися подалі від цього місця. Організуйте для дітей активні ігри — піжмурки, квач, «Море хвилюється» тощо. Робіть разом ранкову зарядку.

Уникайте гіподинамії. На відміну від дітей, дорослі не відчувають потреби у фізичній активності. Однак це означає, що потрібно постійно сидіти на місці. Гіподинамія, тобто малорухливий спосіб життя, спричиняє порушення сну, травлення і гіпоксію мозку та організму загалом. Принаймні пів години на день приділяйте фізичним вправам. Нині в інтернеті можна знайти онлайн-уроки спортивних занять на будь-який смак: від йоги і аеробіки до танців та дзюдо. Не забувайте перед вправами провітрювати приміщення. Якщо діти долучаються до ваших занять — це добре. Адже що більше енергіїї вони витратять, то легше буде дорослим.

Будьте турботливішими до найближчого оточення, а передусім до себе.

Подбайте про своє самопочуття — ніжтеся у ванні, висипайтеся, займайтеся тим, що вам до вподоби, балуйте себе приємними дрібницями. Якщо обираєте: заборонити щось дитині або дозволити — ліпше дозвольте. Не встрявайте у дрібні сварки. Слухайте тиху релаксивну музику, дивіться добрі, оптимістичні фільми. У спокійних і впевнених батьків — спокійні та впевнені діти.

ЯК ПЕРЕЖИТИ КАРАНТИН І ЗАЛИШИТИСЬ СПОКІЙНИМИ БАТЬКАМИ?

Паніка – психічний стан людей — несвідомий, нестримний страх, викликаний небезпекою, що охоплює людину. Вірус – це загроза, і в умовах нестабільності, у тривозі за своє життя і здоров’я близьких, не рідко ми втрачаємо критичне мислення і впадаємо в панічні стани.

Що можна зробити, щоб уберегти себе та корисно і безпечно провести час вдома з дітьми, в умовах ізоляції у зв’язку із загрозою розповсюдження короновірусу?

Ось декілька порад.

1. Обмежте контакти людей в соцмережах, від яких ви отримуєте інформацію про карантин, його перебіг, актуальний стан. Оберіть для себе декілька авторитетних осіб чи джерел від яких іде суха, фактична інформація, без зайвого аналізу ситуації та особистісних оціночних суджень.
   
2. Відслідковуйте свої почуття.Коли діти і батьки знаходяться в обмеженому просторі досить довгий час, закономірно що виникає дуже багато різноманітних ситуацій, на які ми так чи інакше реагуємо. Дуже важливо в цей момент зрозуміти які саме у вас почуття – страх, злість, тривога, лють, роздратування чи яке-небудь інше і відчути що саме їх викликало. Оскільки, може відбутись підміна почуттів, коли, наприклад, ви можете злитись на підвищення курсу валют і через це сильно накричати на дитину за розлитий чай. Намайгайтесь розмежовувати, які саме почуття і до кого чи чого, ви відчуваєте. Краще обговорити з дітьми почуття допоможуть такі книги:“Велика книга почуттів”,“Книга Від…до. Почуття: від суму до радості”,“Безліч емоцій. Що означає кожна?”та ігри:емоційний кубик,емоції на магнітах,меморі емоціїї,гра-розвивайка Емоції.
   
3. Не замовчуйте власні переживання стосовно карантину. Діти все відчувають, вони розуміють, що є певне напруження і батьки стривожені. Необхідно спокійно пояснити дітям ситуацію простою та зрозумілою мовою, без зайвої паніки сказати про свої відчуття занепокоєння та тривоги і розповісти про елементарні правила особистої гігієни, які можуть захистити від вірусів (регулярно мити руки, не брати нічого брудного до рота, зайвий раз не цілуватися і не обійматися…). Для маленьких дітей ці правила можна перетворити на гру.
   
4. Утворіть ритуали. Ізоляція – це свого роду криза, це зміна стабільності і звичайного режиму. Завдання для батьків в цей час організувати нові ритуали, які забезпечать стабільність дітям. Це можуть бути: фізична зарядка в певний час, телефонні та відео дзвінки з рідними, спільне приготування їжі, ігрові турніри з різноманітних настільних чи активних ігор.
5. Організуйте дітям ігрову діяльність. Під час карантину можна пограти в різні навчальні ігри або розважальні. Ігри, щоб не забути букви та цифри – Твінс АБЦ,гра Грайливі сови, гра з маркером Жирафчик, дошка-вкладка «Цифри», дерев’яна іграшка половинки «Рахуємо до 10», дошка-вкладка Алфавіт, Математична пробірка, Гра для вивчення таблички множення “Спіймай горобця”.
   Настільні ігри на розвиток мислення–Кольорики, різноманітні пазли, головоломки, магнітний танграм, математичний планшет, Кольорові жабенята, Шкарпетки рукавички, гра Ку-ку-рі-ку Будь першим, ігри меморі, Лимонади.
   Розважальні ігри – магнітна гра “Торт”, гра настільна з липунами (Монстроманія), Сковорідки, Хто Я, Дженга, Мафія,Докумекай, Асоціації, Мімікю, Кривляки, Базікало (вірю-не вірю), гра Не прогав.
   Ігри для найменших – Гра з мішечком «Звіробуc, ігри з прищепками, Комбінатор, Пазли-двійнята «Лічба», пальчиковий театр “Тваринки”, шнурівки, балансири, сортери, пазли-половинки, ігри на липучках, пірамідки, мозаїка, овочі та фрукти з полімерної глини, помпони, картки Домана, різноманітні сенсорні коробки.
   Активні ігри – ходулі, м’ячики, фітболи, килимки з каменями, боулінг.
   
6. Створіть резервний список активностей та ігор з дітьми, в який можна глянути, коли буде здаватись, що зробили вже все що можливо.
   
7. Підтримуйте свій ресурс. Насправді батьки легко можуть взаємодіяти зі своїми дітьми, якщо мають на це ресурс і є наповнені. І тут головне зрозуміти, що в даний період ізоляції не всі ваші дії повинні мати якийсь сенс. В звичайному ритмі ми звикли ставити перед собою певні завдання, виконувати їх і від цього отримувати енергію. Наразі ситуація змінилась – необхідно навчитись отримувати задоволення від процесу, а не від результату. Дозвольте собі робити щось без конкретної цілі. Спробуйте зрозуміти, що підходить більше для вас – перегляд фільмів, рукоділля, читання книг, онлайн-навчання, спорт вдома.

Ще один важливий момент стосовно внутрішнього ресурсу – не плануйте далеко наперед. Оскільки ситуація не зовсім стабільна, не ставте конкретних планів, щоб не розчаровуватися у випадку іх нереалізації.

Здоров’я всім і пам’ятайте – карантин скоро скінчиться!

Як установити емоційний зв’язок із підлітком?

Знайти спільну мову з підлітком – одне з найскладніших завдань, із якими батьки стикаються, виховуючи дитину. Зрозуміло, кожен вік приховує ті чи інші труднощі, але вони здаються батькам дрібницями порівняно з труднощами підліткового віку. Історії про мінливий настрій підлітків і їх схильність до непокори й ризикованих учинків навіюють на батьків жах. Вони вважають, що конфлікти і сварки з підлітком неминучі.

Щоб не допустити цього і знайти з підлітком спільну мову, батькам насамперед варто припинити непокоїтися й усвідомити, що підлітки – не монстри. Вони переживають зміни в багатьох сферах одночасно – фізичній, емоційній та соціальній. Зрозумівши це, батьки зможуть встановити з дитиною здорові взаємини, засновані на терпінні й любові. Щоб такі взаємини між батьками й дитиною тривали впродовж усього підліткового віку, батькам потрібно дотримуватися декількох простих рекомендацій:

1. Розмовляйте. Батькам може здаватися, що підлітки люблять проводити весь свій вільний час у себе в кімнаті. Однак діти хочуть знати, що батьки цікавляться тим, що відбувається в їхньому житті. Головне у такому спілкуванні – зробити його невимушеним. Навіть банальні питання дорослих про те, як минув день підлітка, можуть допомогти йому відкритися. Регулярні розмови про друзів підлітка допоможуть вам стежити за тим, що відбувається навколо нього, а у самої дитини формуватимуть переконання, що ви цікавитеся її життям. Добрими темами для розмови з підлітком можуть бути його життєві цілі, досягнення й інтереси (наприклад, спорт, фільми або музика).
   Мета щоденних розмов на зазначені теми – налагодити невимушене спілкування, яке даватиме насолоду батькам і дітям. Намагайтеся не перетворити такі розмови на моралізаторство – це зведе нанівець весь сенс спілкування. Приділяйте спілкуванню з підлітком щодня не менше ніж 15–30 хвилин, знаходьте для цього моменти, коли дитина налаштована на діалог (наприклад, відразу після її повернення зі школи, під час поїздки в машині або упродовж вечері).
   
2. Слухайте. Коли ви зможете налагодити спілкування з підлітком, дозвольте йому обирати теми для розмови, а самі більше слухайте. Це дасть підлітку змогу поділитися з вами тим, що в нього на душі. Під час такої розмови висловлюйте свої коментарі, ставте запитання, заохочуйте дитину аналізувати подію і знаходити вихід із тієї чи іншої ситуації. Ваше вміння вислухати досить важливе під час важких і емоційних розмов. Потрібно щиро вислухати підлітка й допомогти йому знайти спосіб упоратися з проблемою. Іноді батькам буває непросто бути спокійними в таких ситуаціях, але важливо зберігати відкритість у спілкуванні. Ваші поспішні емоційні реакції можуть спричинити те, що надалі підліток припинить бути відкритим у спілкуванні.
   
3. Установіть правила й дотримуйтеся їх. Слухати дитину, обговорюючи з нею життєві труднощі, важливо, але не менш важливо встановлювати для неї правила. Підліток повинен знати, яка поведінка прийнятна, а яка – ні, а також які наслідки настануть, якщо він поводитиметься погано. Батьки не мають кричати на підлітка або принижувати його, варто просто дати йому зрозуміти, що той чи інший вчинок матиме визначені наслідки.
   
4. Проводьте більше часу разом. Спільні заняття – чудовий спосіб зміцнити емоційний зв’язок із підлітком. Сучасне життя сповнене клопотів, і щільні робочі графіки батьків призводять до того, що діти почуваються самотніми й покинутими. Якщо ви виділятимете час у своєму графіку на спілкування з підлітком, він зрозуміє, що ви його приймаєте й цінуєте. Навіть найменші знаки уваги (наприклад, похід разом на прогулянку, у кінотеатр або кафе) дадуть йому змогу зрозуміти, що він вам не байдужий.
   
5. Завжди залишайтеся батьками. Коли ви щосили намагаєтеся налагодити емоційний зв’язок із підлітком, легко втратити межу між батьківськими та дружніми взаєминами. Буває важко вислухати підлітка, залишаючись неупередженим, як товариш, і встановлювати йому кордони й наслідки, як батьки. Підлітки потребують відповідальних батьків, котрі наглядатимуть за ними й створюватимуть їм безпечні умови, незважаючи на те, що правила й обмеження можуть стати предметом суперечок і розбіжностей. Батьків часто непокоїть, що обмеження можуть зруйнувати зв’язок із підлітком. Однак потрібно пам’ятати, що підлітки зазвичай поважають батьків, які дотримуються свого слова, хоча часто діти в цьому й не зізнаються.

Підлітковий етап життя дитини може завдавати батькам чимало труднощів, але не обов’язково цей період стане жахливим для сім’ї. Якщо ви регулярно спілкуватиметеся з дитиною, завжди виявлятимете готовність її вислухати й зрозуміти, але при цьому будете непохитними у своїх рішеннях, то зможете створити емоційний зв’язок із нею. Якщо проводити час із підлітком і щиро цікавитися його захопленнями, друзями й особистим життям, то цей зв’язок ставатиме дедалі міцнішим. У вихованні підлітка важливі відкритість і терпіння. Виявіть їх – і матимете лише позитивні спогади про підлітковий період.